- розпарувати
- —————————————————————————————розпарува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпарувати — див. розпаровувати … Український тлумачний словник
розпарований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпарувати. || розпаро/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… … Словник синонімів української мови